Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эй, братаны! Сегодня я вам расскажу про одну из самых безумных ночей в моей жизни, когда я купил закладки и отправился гулять по крышам нашего города. Готовьтесь, вас ждет настоящая история из жизни гопника-наркомана!
Началось все с того, что я решил разнообразить свою жизнь. Устали уже все эти амфетамины, релашки и прочие дрянные штуковины. Мне захотелось чего-то нового, необычного, и я решил попробовать снежок. Ведь все так говорят, что это номер 1 наркотик. Раздобыть его было не так-то просто, но чему я не смогу научиться?
Я связался с одним гончим, который согласился достать мне снежок. Мы договорились встретиться в темном дворе, где я и получил свою "радость". Чувствовалось, что это будет взлет. Я решил провести бессонную ночь на крышах, чтобы насладиться полной свободой и взлететь до самых звезд.
И вот я на крыше! Наблюдаю ночной город, который кажется таким маленьким под моими ногами. Перед глазами начинаются глюкало, и я погружаюсь в мир непонятных форм и цветов.Я достаю иглу с кокаином, прихваченную с собой, и делаю себе шикарный шарик. Раскачиваясь на краю крыши, я наслаждаюсь каждым вдохом. Чувствую, как силы возвращаются ко мне, как я становлюсь бессмертным и непобедимым.
Но внезапно меня перебивает шум снизу. Я смотрю вниз и вижу банду мелких уебков, которые решили шеймить меня. Они кричат, что я безмозглая наркопидорасина, что мне надо улетать с их района.
А дайте-ка я вам покажу на что я способен, идиоты!Я отбрасываю все сомнения и прыгаю с крыши, решив положить всему конец. Последней вещью, которую я помню, это огромный взрыв яркого света.
Я просыпаюсь в больничной палате, окруженный врачами и белыми халатами. Весь мой план провалился, и я попал в дурдом. Эта реальность стала гораздо суровее, и я понял, что больше никогда не смогу вернуться на крыши и наслаждаться глюкалом. Моя жизнь продолжилась, но уже совершенно другими правилами.
И вот такая история, мои друзья, произошла со мной. Снежок, крыши, закладки – все это стало прошлым.
